четвер, 30 березня 2023 р.
Що потрібно робити/говорити батькам, аби дитина почвалася себе спокійно?
Наразі тисячі людей вимушені перебувати в укриттях, щоб врятуватися від обстрілів у зоні активних бойових дій. Експерти ЮНІСЕФ підготували поради, як підтримати дітей у стресових ситуаціях та допомогти їм подолати тривогу та страх.
Що батькам потрібно говорити та робити, аби дитина почувалася спокійно?
1. Поясніть дитині план дій.
Складіть маршрут до укриття та розкажіть, якою має бути послідовності її дій. Говоріть короткими та чіткими фразами.
Намалюйте карту укриття: що і де розташовано, як воно функціонує, де вхід і вихід, де ваше місце, де будуть перебувати рідні (намалюйте, зобразіть, напишіть — діти ліпше сприймають, якщо це буде візуалізовано).
2. Запитайте дитину, як вона почувається.
Спостерігайте за станом та реагуйте на потреби дитини. Ставте їй відкриті запитання, стежте за емоційною реакцію та рівнем активності. Важливо, щоб дитина говорила про те, що з нею відбувається, сама могла запитувати, проявляла емоції.
Якщо дитина перебуває у стані ступору, її важливо повернути до вербальної комунікації та активної діяльності.
Для цього поставте три прості питання і чекайте відповіді.
Тебе звати Наталя, так?
Ти зараз стоїш, так?
Ти одягнена в червону кофтину, так?
Можна також помасажувати дитині кінчики пальців, мочки вух, запропонувати гру, або ж дати завдання, орієнтоване на дію (принеси, подай, зроби). Дайте їй води або чаю, нагодуйте та обійміть.
Реагуйте на потреби дитини та задовольняйте їх поможливості. Це поверне відчуття безпеки.
3. Поділіться з дитиною власними відчуттями.
Проговорюйте і проявляйте емоції. Якщо ваша дитина переживає чи відчуває злість або роздратування через те, що відбувається навколо, не кажіть фраз на кшталт «Не переживай» чи «Тобі не варто злитись».
Натомість скажіть: «Я бачу / мені здається, що ти налякана / злишся». Так дитина буде розуміти, що вона не залишилась наодинці зі своїми переживаннями.
Не варто давати обіцянок, які від вас не залежать. Натомість, щоб сказати «Все буде добре», «Нічого не станеться», поясніть: «Що б не сталось, головне – ми разом».
Якщо діти грають чи малюють війну – не забороняйте їм. Програйте, прокричіть, озвучте чи візуалізуйте емоцію (наприклад, можна спробувати ричати, як собака). Саме так ви можете допомогти впоратися з емоціями та знизити рівень тривоги.
4. Дозволяйте себе обіймати та обіймайте у відповідь.
Тілесний контакт допоможе знизити рівень напруження та заспокоїтись. Можна спробувати одну з вправ:
«Обійми метелика» — дитина обіймає свої плечі двома руками, також може себе поплескати по них.
«Водоспад» — дорослий підходить до дитини й руками погладжує від плечей і до поясу, наче знімає щось з них.
«Кокон» — права рука дитини обіймає ліве плече, а ліва рука живіт.
Допоможе вийти зі стану ступору та знизити рівень стресу стабільне дихання. Для цього спробуйте таку вправу: вдих носом і повільний видих ротом, можна зі звуками «А», «О», ефективним також є дихання животом. Важливо відновити стабільне дихання та фізичну активність.
5. Нагадуйте дитині про режим дня.
У час невизначеності важливо відтворювати послідовність дня. Це надасть відчуття контролю над власним життям. З самого ранку і до вечора загинайте пальчики і проговорюйте все, що ви щоденно робите.
6. Піклуйтеся про себе і дитину.
Дбайте про себе. Ви краще допоможете дитині, якщо будете піклуватися про себе. Дитина бачить, як ви реагуєте на новини, та копіює вас, тому важливо, щоб вона розуміла, що ви зберігаєте спокій і маєте чіткий план дій.
Якщо ви занепокоєні або засмучені, знайдіть час для себе, за можливості поспілкуйтеся з друзями та рідними. Важливо почути голос інших. Це надасть відчуття єдності та зв’язку зі світом.
7. Нагадуйте дитині, що ви разом і з усім впораєтеся.
Дитині важливо знати, що вона не залишиться на самоті. Кінець розмови робіть максимально позитивним, також звертайте увагу на мову тіла дитини, постійно оцінюйте її рівень занепокоєння.
Створюйте спільні традиції завершення дня (обіймайтеся, моліться, пийте чай або ж співайте).
Обмежте кількість розмов та прослуховування новин про війну в присутності дитини. Надавайте їй лише перевірену інформацію, робіть це дозовано і відповідно до віку.
вівторок, 21 березня 2023 р.
Дитина і війна: розлука з батьками
Нині діти переживають великий стрес через війну, евакуацію та розлуку із батьками (або одним з них). Не важливо, дитина виїхала за кордон чи за межі своєї області, батько військовий, або просто лишився вдома – розлука відчувається тим сильніше, чим міцніший зв’язок.
На рідних, що лишилися поруч лягає вдвічі більша відповідальність за збереження емоційного стану дитини у цей період.
Ми зібрали деякі рекомендації, які можуть допомогти дитині легше пережити цей непростий час.
✅ Нові традиції, ритуали. Це потрібно аби відчувати, що всі разом, є тут і зараз, життя триває. Одним із таких ритуалів може бути дзвінок (або повідомлення) до тата в один і той самий час. Це підтримка як для дитини, так і для тата. Проте важливо обговорити і варіанти, що робити, коли немає можливості вийти на зв’язок у визначений час.
✅ Також потрібно обговорити дії дитини у випадках коли їй потрібна увага, а батьки не можуть цього надати. Для молодших дітей підійде варіант обіймання з іграшкою, а для старших – написання листа чи надсилання голосового повідомлення. Коли у дорослих з’являється можливість поспілкуватись, перш за все потрібно подякувати дитині за її терплячість (так ви проявите повагу до дитини, та покажете її значимість).
✅ Створити «скриньку пам’яті». Можна зібрати в одному місці милі і важливі дрібнички, які можна діставати у важкі моменти. Сюди ж можна додати різні фото, малюнки, записки. Дитина це зможе робити як самотужки, так і разом з мамою. Також можна розглядати старі фотографії, згадувати різні родинні історії.
✅ Говорити тоді, коли дитина готова. Навіть якщо ви бачите, що вашу дитину щось турбує – не наполягайте на розмові, якщо вона сама цього не хоче. Особливо це стосується спілкування з підлітками. Дайте знати, що ви поруч, готові вислухати і підтримати, але не тисніть. Створіть такі умови, щоб дитина сама захотіла поговорити про те, що її турбує.
✅ Перемкніть увагу. Весь час переживання стресу лише поглиблює його. Знайдіть заняття, які можуть відволікати дитину (плавання, спорт, різноманітні гуртки та секції волонтерство, приготування їжі, навчання тощо).
🚩 Якщо тато отримав поранення – дитина обов’язково має про це знати. Подробиці можуть бути дозовані і згідно віку, але інформацію дитина має отримати вчасно і не від сторонніх людей. Відчуваючи зміни у стані мами, дитина може почати фантазувати. Фантазії провокують страх, а страх переростає в агресію. І мамі, якій і так складно, стане ще важче.
🚩 Якщо сталася трагедія і тато загинув – про це обов’язково має розповісти мама. Не психолог, бабуся чи інший родич, а саме найближча людина. Оскільки це «їхній світ», тож і погорювати потрібно разом. Але саме втрата рідної людини є тією ситуацією, коли важливо відвідати психолога. Адже саме фахівець може допомогти пережити втрату і вберегти психіку.
пʼятниця, 10 березня 2023 р.
Щиро вітаю з Днем Державної гімну України!
Цей день відзначається 10 березня, був затверджений у 2021 році Кабінетом Міністрів України.
Твір композитора Михайла Вербицього та поета Павла Чубинського “Ще не вмерла України…” став державним символом нашої країни. Дата відзначення Дня Державного гімну України обрана відповідно до події, коли вперше прозвучав цей твір на концерті, присвяченому Дню памяті Тараса Шевченка. Концерт відбувався у Пшемислі (Польща), а композиція на тому концерті звучала, як заключна.
пʼятниця, 3 березня 2023 р.
четвер, 2 березня 2023 р.
Підписатися на:
Дописи (Atom)